- вража
- to tell fortune, to divine
Македонско-англиски речник. 2013.
вража
Look at other dictionaries:
вражати — 1 дієслово недоконаного виду дивувати вражати 2 дієслово недоконаного виду ранити, убивати; порушувати життєдіяльність про хвороби … Орфографічний словник української мови
вражатися — 1 дієслово недоконаного виду дивуватися вражатися 2 дієслово недоконаного виду уражатися, бути пошкодженим зброєю, хворобою і т. ін … Орфографічний словник української мови
уражальний — (вража/льний), а, е. Стос. до уражання … Український тлумачний словник
уражання — (вража/ння), я, с. Дія за знач. уражати I … Український тлумачний словник
вражальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
вражання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вражаюче — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
вражаючий — прикметник разючий … Орфографічний словник української мови
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
дошкульний — а, е. 1) Який викликає, спричиняє фізичний біль. 2) Який сильно діє, глибоко вражає; гострий, їдкий. || Надто вразливий; слабкий. || Який вражає, ображає кого небудь уїдливими словами (про людину); уїдливий, ущипливий. 3) Дуже відчутний, сильний … Український тлумачний словник
наболілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до наболіти. 2) у знач. прикм., перев. зі сл. серце, душа і т. ін. Який багато пережив, зазнав горя. 3) у знач. прикм., перен. Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв язання. || Який давно непокоїть, хвилює … Український тлумачний словник
